Лист №106 від 01.07.2015 щодо Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (2133а від 19.06.2015)

Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

КОЖЕМ'ЯКІНУ А.А.

Копії: Голові підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
БУХАРЄВУ В.В.

Першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку
ЛУК'ЯНЧУКУ Р.В.

Голові підкомітету з питань діяльності органів внутрішніх справ, податкової міліції та інших правоохоронних органів Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
КОРОЛЮ В.М.

Першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
ПАВЕЛКУ А.В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції
ПАЛАМАРЧУКУ М.П.

Вих. №106

від 01 липня 2015 р.

 

Щодо Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (2133а від 19.06.2015)

Шановний Андрію Анатолійовичу

Інтернет Асоціація України, яка об’єднує понад 180 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається до Вас у зв’язку із загрозою, яку несе вітчизняним споживачам, економіці держави та ринку телекомунікацій України прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю № 2133а від 19 червня 2015 р. (далі - Законопроект).

Ми підтримуємо декларовану мету Законопроекту щодо необхідності підвищення ефективності протидії кіберзлочинності у зв'язку з загрозливими викликами, які постали сьогодні перед країною у сфері національної безпеки. Але разом з тим наголошуємо, що військова агресія проти України та проведення АТО не можуть у демократичній державі служити виправданням для законодавчого посилення поліцейських функцій та заходів з обмеження розповсюдження інформації. Адже йдеться не про необхідні обмеження у особливий період, які мають здійснюватись згідно законам «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану», а про закони мирного часу, які впроваджуються на довгостроковий термін.

Змушені констатувати, що ряд пропонованих Законопроектом змін є повною калькою з засуджених українським суспільством і парламентом законів 16-го січня 2014 року, а саме Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян. Йдеться, зокрема, про доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 188-43 «Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України», яка дослівно повторює аналогічно норму «диктаторського закону», а також про доповнення ст. 39 «Обов'язки операторів і провайдерів телекомунікацій» Закону України «Про телекомунікації» нормою 182 про обмеження доступу абонентів до ресурсів мережі Інтернет на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, без рішення суду.

Впровадження цих новацій загрожує посиленням диктатури у державі через створення авторитарних механізмів управління галуззю телекомунікацій та усіх сфер суспільного життя, перекреслює надію на євроінтеграцію. Наслідком стане скорочення бюджетних надходжень через зменшення бази оподаткування внаслідок неминучого виведення бізнесу розміщення інтернет-ресурсів за кордон, зменшення кількості суб’єктів господарювання у сфері телекомунікацій та споживачів телекомунікаційних послуг, а також погіршення інвестиційного клімату.

Також слід зазначити, що ООН визнала право на доступ до Інтернету одним з невід'ємних прав людини. Згідно з документом ООН 2001 р., поширення інформації в Мережі має бути максимально вільним, обмежуючись лише тими ситуаціями, коли воно може призвести до порушення чиїх-небудь прав, забезпечувати повсюдний доступ до мережі та співробітництво з ресурсами і організаціями, що сприяють вираженню громадської думки через Інтернет. Надання Законопроектом Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, непритаманного їй права приймати без рішення суду власного рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, є порушення інших норм Закону України «Про телекомунікації» щодо вільного доступу, загально прийнятої системи судочинства України, зокрема презумпції невиновності, а також не узгоджується з ст. 12 Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» («Директива про електронну комерцію»). При цьому забезпечення повного блокування інтернет-ресурсів, які розташовані за межами України, технічно неможливе, і впровадження норми про позасудове блокування веб-сайтів спричинить виведення бізнесу хостингу за кордон з відповідними бюджетними втратами.

До того ж, окремі положення Закону не узгоджуються з вимогами статті 19 Конституції України щодо визначення способу здійснення повноважень органами державної влади, та не враховують правової позиції Конституційного Суду України, оскільки не містять достатніх і завершених правових механізмів реалізації положень, як того вимагає принцип правової держави (Рішення від 30 травня 2001 року N 7-рп/2001).

Звертаємо увагу на прописану в Законопроекті новацію: зміни до ст. 25 Закон України «Про Службу безпеки України» щодо можливості Служби безпеки України подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для виконання припису пропозиції з питань національної безпеки, в той час, коли навіть Прокуратура України позбавлена функції загального нагляду та надання приписів, обов'язкових для виконання.

Враховуючи значну шкоду від впровадження законодавчих новацій для розвитку ринку телекомунікацій, свободи слова, суттєві втрати бюджету України від недоотриманих податків, з метою недопущення порушення положень Конституції України та конституційних прав громадян просимо Вас відкликати Законопроект до включення до порядку денного сесії Верховної Ради.

 

З повагою,

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                               О.Федієнко