Лист № 55/1-6 від 11.04.2018 ВРУ щодо проектів законів про Національне бюро фінансової безпеки (№ 8157 від 19.03.2018, № 8157-1 від 20.03.2018) та проекту Закону про правові засади організації та діяльності фінансової поліції (№ 8157-2 від 03.04.2018)

11.04.2018
Вихідні реквізити: 
Вих. № 55/1-6 від 11.04.2018
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
ВРУ, Верховна Рада України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань

законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Кожем’якіну А.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань національної безпеки і оборони

Пашинському С.В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань інформатизації та зв’язку

Данченку О.І.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань промислової політики та підприємництва

Галасюку В.В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань запобігання і протидії корупції

Савчуку Ю.П.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань європейської інтеграції

Іоновій М.М.

Вих. № 55/1-6

від 11 квітня 2018 р.

 

Щодо проектів законів про Національне бюро

фінансової безпеки України (реєстр. № 8157

від 19.03.2018, № 8157-1 від 20.03.2018) та

проекту Закону про правові засади організації

та діяльності фінансової поліції

(реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 190 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

У березні 2018 року у Верховній Раді України за № 8157 та № 8157-1 зареєстровані проекти законів про Національне бюро фінансової безпеки та проект Закону про правові засади організації та діяльності фінансової поліції (реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018).

Зокрема, законопроектами пропонується, з метою забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудови та функціонування системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому створити Національне бюро фінансової безпеки України (далі – НБФБ) (у проекті Закону за реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018 – Фінансова поліція). Крім цього, проектами законів пропонуються зміни та доповнення до ряду законодавчих актів.

Зокрема, проектом Закону за реєстр. № 8157-1 пропонується доповнити статтю 263 КПК України положеннями, відповідно до яких уповноважені підрозділи органів НБФБ, окрім уповноважених підрозділів органів Національної поліції та органів безпеки, матимуть право зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. А, змінами до частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» запропоновано зобов’язати операторів телекомунікацій за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами негласних слідчих (розшукових) дій і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню негласних слідчих (розшукових) дій (далі – по тексту Закону).

Законопроектом № 8157-2 пропонуються аналогічні зміни до статті 263 КПК України та частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» в частині прав Фінансової поліції та обов’язку операторів телекомунікацій.

ІнАУ, опрацювавши тексти запропонованих законопроектами змін до законодавчих актів, надає зауваження та пропозиції з метою їх врахування та недопущення встановлення неправомірних зобов’язань для операторів, провайдерів телекомунікацій.

У листі від 17.06.2016 про надання зауважень та пропозицій до проекту Закону за реєстраційним № 4721 від 25.05.2016 (зі змістом листа можна ознайомитись на веб сайті ІнАУ за адресою http://inau.ua/document/lyst-no991-5-vid-17062016-shchodo-proektu-zu-pro-vnesennya-zminy-do-st-263-kryminalnogo) ІнАУ вже виражала власне бачення та пропозицію стосовно того, що оптимальне вирішення проблеми, пов’язаної зі збільшенням кількості підрозділів, які отримають права на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, можливе за рахунок створення на базі існуючих оперативно-технічних підрозділів СБУ, Національної поліції України та інших, які здійснюють технічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності в країні, єдиного підрозділу, який виконуватиме виключно технічну функцію зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в тому числі при виконанні негласних слідчих (розшукових) дій, на підставі ухвали слідчого судді

Крім цього, пунктом 4.4 Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26.05.2016 № 287/2015, як один із напрямків державної політики національної безпеки України, передбачається реформування та розвиток розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів, зокрема, на основі координації та взаємодії, розподілу завдань і усунення дублювання функцій.

Щодо пропозицій про внесення змін до частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» то, в першу чергу звертаємо увагу на те, що це положення Закону внесене згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014, який втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014 із змінами, внесеними Законом № 767-VII від 23.02.2014.

Тобто, ініціатори законопроектів №№ 8157-1 та 8157-2 пропонують внесення змін до неіснуючого положення.

Крім цього, ініціатори законопроектів №№ 8157-1 та 8157-2 намагаються зобов’язати операторів телекомунікацій до виконання непомірних фінансових зобов’язань.

Проте, звертаємо Вашу увагу, що, Україна, приєднавшись до Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої із застереженнями і заявами Законом № 2824-IV від 07.09.2005 (далі – Конвенція), визнала необхідність співробітництва між Державами і приватними підприємствами для боротьби з кіберзлочинністю і необхідність захисту законних інтересів у ході використання і розвитку інформаційних технологій.

На виконання положень Конвенції, держава взяла на себе ряд зобов’язань, в т.ч. шляхом розроблення та прийняття законодавчих актів, з метою реалізації механізмів співпраці між державними органами та приватними підприємствами у сфері кібербезпеки.

Так, відповідно до статей 20 та 21 Конвенції держава взяла на себе зобов’язання вживати законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання компетентним органам повноважень, зокрема, зобов’язувати постачальника послуг, в межах його існуючих технічних можливостей:

збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони або співробітничати і допомагати компетентним органам у зборі або запису даних про рух інформації у реальному масштабі часу, які пов’язані з визначеною передачею інформації на її території, яка передається за допомогою комп’ютерних систем;

збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони або співробітничати і допомагати компетентним органам у зборі або запису даних змісту інформації у реальному масштабі часу, які належать до визначеної передачі інформації на її території, яка здійснюється за допомогою комп’ютерних систем.

Відтак, чергові законодавчі ініціативи щодо нав’язування операторам, провайдерам телекомунікацій фінансових вимог про придбання, утримання технічного обладнання, без компенсації витрат з державного бюджету, суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є, зокрема, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.  

Статтею 44 ГК України визначено, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 47 ГК України збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення, зокрема, органами державної влади, його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Враховуючи наведене, пропонуємо не погоджувати проекти законів за реєстр. № 8157-1 від 20.03.2018 та реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018 в частині запропонованих змін до статті 263 КПК України та частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації».

 

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                        О. Федієнко